Полная версия

Главная arrow Экономические arrow Сельское хозяйство arrow
Токсокароз собак

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   СОДЕРЖАНИЕ   >>

Лікування токсокарозу

Лікування кишкової форми токсокарозу при помірному ступені інвазії не представляє особливих важкості.

Із цією метою використовують солі піперазину (адипінат, сульфат, фосфат), нілверм, фебантел (ринтал), і ін. Препарати піперазина згодовують одноразово у дозі 0,2 г/кг 3 дня підряд індивідуально з кормом.

Тетрамізол гранулят 20% дають собакам по 0,05 г/кг із кормом.

Пірантел тартат дають у дозі 0,008-0,01 г/кг із кормом одноразово.

Фебантел призначають собакам всередину в дозі 0,01г/кг 1 раз в день, 3 дні підряд з кормом або у формі суспензії.

Гарні результати отримані при застосуванні комплексного препарату "поліверкан". У його склад входять ніклозамід - ефективний проти цестод, і оксибендазол - ефективний проти нематод. Випускається у вигляді цукрових кубиків зі вмістом ніклозаміда - 0,2г, оксибендазола - 0,04 г, наповнювач до 8 г. Препарат застосовується одноразово. [5]

При сильній ступені інвазії лікування токсокарозу ускладнюється сильною імуносупресією й ускладненнями з боку шлунково-кишкового тракту. Застосування імуностимулюючої терапії при токсокарозі мало вивчено, а при вторинній патології ШКТ застосовується симптоматична терапія.

Проблема специфічної терапії вісцеральної форми токсокарозі не може вважатися вирішеною. Задовільні результати одержують при призначенні мінтезола (тіабендазола), вермокса (метобендазола) і дитразина (диетилкарбамазина).

Мінтезол звичайно призначають із розрахунку 25-50 мг/кг маси тіла на добу протягом 5-10 днів підряд. Спостерігаються побічні явища, пов'язані із впливом мінтезола, короткочасні й швидко проходять після скасування препарату. До них відносять погіршення апетиту, нудота, апатія, болі в животі. Препарат швидко всмоктується зі шлунково-кишковий тракт й виводиться нирками. Не відзначено його негативного впливу на серцево-судинну систему й органи дихання.

Вермокс призначають по 1-2 мг/кг 2 рази на добу протягом 2-4 тижнів. Побічні явища (хворобливість в ділянці живота, нудота, діарея) виникають украй рідко.

Дитразин цитрат призначають із розрахунку 2-6 мг/кг маси тіла на добу протягом 2-4 тижнів. При лікуванні можуть виникати побічні явища: нудота, іноді лихоманка.

Вивчення порівняльної ефективності для лікування вісцерального токсокароза тіабендазола й альбендазола показало високу ефективність обох препаратів при застосуванні їх у дозі 10 мг/кг маси тіла протягом 5 діб. При можливості автори рекомендують перевагу віддавати альбендазолу. Оскільки ці препарати володіють тератогеним ефектом, їх не слід застосовувати для лікування вагітних.

Побічні явища, що виникають при застосуванні вищевказаних препаратів, можуть бути зв'язані не тільки з токсичною дією антигельмінтних препаратів, але й з реакцією організму на загибель личинок токсокар. Тому в процесі лікування доцільно призначати також антигістамінні засоби.

Критеріями ефективності лікування варто вважати прогресивне зниження рівня еозинофілії, регрес клінічних проявів хвороби, зниження рівня специфічних антитіл до рівня 1:800 і нижче. При повільному поліпшенні клініко-лабораторних показників курси специфічної терапії проводять через 3-4 міс. Іноді потрібно 4-5 курсів лікування.

Прогноз при токсокарозі в більшості випадків сприятливий. Однак, при інтенсивній інвазії й проникненні личинок у життєво важливі органи захворювання може призвести до летального результату.

 
Перейти к загрузке файла
<<   СОДЕРЖАНИЕ   >>