Полная версия

Главная arrow Экономические arrow Сельское хозяйство arrow
Токсокароз собак

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   СОДЕРЖАНИЕ   >>

Клінічні ознаки

токсокароз собака інвазійний захворювання

Спектр клінічних проявів характеризується від інтенсивності дози, що заражає, і частоти реінфекцій, поширення личинок у тих чи інших органах і тканинах, а також ступеня імунної відповіді господаря. Токсокароз характеризується тривалим рецидивним перебігом (від декількох місяців до декількох років), що пов'язане з періодичним поновленням міграції личинок токсокар. Летальні випадки при токсокарозі пов'язані з розривами кишечнику й неминучим у цьому випадку перитонітом, а також міграцією личинок у міокард і важливі у функціональному відношенні ділянки центральної нервової системи.

У дослідженнях вчених було встановлено, що токсокароз у цуценят приводить до зниження ефективності вакцинації й ревакцинації проти чуми м'ясоїдних, парвовірусного ентерита й аденовіроза. У неінвазійних цуценят середні показники титрів антитіл часто перевищують захисний рівень ще до ревакцинації, тоді як в інвазійних цуценят личинками токсокар цей рівень і після ревакцинації залишається нижче захисного. У порівнянні з іншими гельмінтозами (токсаскаридоз) T. canis володіє найбільш активним полівалентним іммуносупресивною дією. У хворих цуценят апетит спотворюється, спостерігається пригнічений стан, порушується травлення. Відзначається блідість слизових, тварини худнуть, нерідко виявляються нервові явища. [3]

Вісцеральна форма токсокароза.

Як повідомляють науковці вісцеральним токсокарозом хворіють як цуценята, так і дорослі тварини, хоча в цуценят це захворювання зустрічається частіше. Розвиток вісцерального токсокарозу відбувається внаслідок зараження більшим числом личинок й асоціюється з невід'ємним контактом собак із ґрунтом. Основними симптомами токсокарозу є рецидивна лихоманка, легеневий синдром, збільшення розмірів печінки, лімфаденопатія, еозинофілія, гіпергамаглобулинемія. У хворих токсокарозом цуценяти температура підвищується, супроводжуючись ознобом, частіше - субфебрильним, рідше - фебрильним. Температурна реакція, як правило, спостерігається в період легеневих проявів (62% випадків). Синдром ураження легенів зустрічається в 65% тварин хворих вісцеральним токсокарозом і варіює в широких межах: від катаральних явищ до важких станів. У тварин спостерігаються рецидивні катари, бронхіти, бронхопневмонії. При аускультації вислухуються сухі, нерідко вологі хрипи. При токсокарозі відомі випадки розвитку важких пневмоній, які протікали з ускладненнями й закінчуються летально. При рентгенологічному дослідженні в 33.2% тварин хворих токсокарозом виявляються множинні або одиничні еозинофільні інфільтрати, посилення легеневого малюнка, картина бронхо-легенової інфільтрації. Поряд із синдромом ураження легенів дуже часто (до 80%) відзначається збільшення розмірів печінки. Печінка при пальпації ущільнена, гладка, часто напружена. Приблизно в 20 % тварин збільшена селезінка, в 67 % - лімфатичні вузли, аж до системної лімфаденопатії, особливо часто в цуценят. Лімфовузли невеликого розміру, безболісні, без спайок з навколишніми тканинами. Крім перерахованих проявів в 46% хворих тварин відзначається абдомінальний синдром (болючість черевній ділянці, здуття живота, нудота, іноді блювота, діарея).

В окремих випадках токсокароз протікає з розвитком міокардиту, очевидно, алергічної природи. Описані також еозинофільні панкреатити, різні ураження нирок, еозинофільні гранульоми в слизовій прямої кишки.

Останнім часом деякі дослідники поряд з вісцеральним виділяють неврологічну форму токсокароза. При міграції личинок токсокар у головний мозок виявляються ознаки ураження центральної нервової системи у вигляді конвульсій типу "petit mal", епілептичних припадків, парезів і паралічів. Слід зазначити, що частота високих титрів протитоксокарних антитіл у тварин з епілептичними припадками вище, ніж у контрольній групі здорових собак, однак вона однакова в тих, у кого причина епілептичних припадків відома й невідома. Швидше за все, епілепсія є не наслідком, а лише фактором до зараження токсокарозом. Зараження токсокарозом викликає також різні неврологічні порушення, що проявляються в зміні поведінки (гіперактивністю).

Зв'язати такі явища з токсокарозом досить важко. Одним із головних і найбільш постійних проявів вісцеральної форми токсокароза є стійка тривала еозинофілія аж до розвитку еозинофільно-лейкоїдної реакції крові. Звичайно відносний рівень еозинофілів перевищує 30%, а в окремих випадках може досягати 90%. Загальна кількість лейкоцитів також підвищується до 15-20*109/л, а в деяких випадках - до 80*109/л. Еозинофілія може зберігатися протягом декількох місяців і навіть років.

У тварин хворих вісцеральною формою токсокарозу захворювання протікає з високої еозинофілією периферичної крові й у багатьох з підвищенням вмісту лейкоцитів. По тяжкості перебігу хвороби можна виділити субклінічне, легеневе й середньої тяжкості, при чому захворювання частіше протікає важко в цуценят у порівнянні з дорослими собаками. Середні показники вмісту лейкоцитів та еозинофілів, є також тенденція до їхнього збільшення по міру важкості перебігу хвороби. Якщо вміст еозинофілів при субклінічному перебігу токсокарозу в цуценят коливається від 8 до 37%, при легкій - від 12 до 74%, при середньой тяжкості - від 20 до 80%, при важкому - від 60 до 79%, то в дорослих собак виявляються ще більш високі показники. Так, при субклінічному перебігу токсокарозу еозинофілія в дорослих тварин становить від 8 до 80%, при легкому плині - від 13 до 84%, а при середньої тяжкості - від 39 до 85%. У пунктаті кісткового мозку виявляється еозинофільна гіперплазія, ШОЕ значно підвищена. При тривалому перебігу хвороби поступово підсилюється анемія хворих, зменшується число еритроцитів, знижується рівень гемоглобіну. Рівень загального білка сироватки крові зростає. У ранньому періоді хвороби переважають імуноглобуліни класу М, пізніше виявляються імуноглобуліни класу G. Особливо різко підвищується рівень імуноглобулінів класу Е, що перевищує норму в окремих тварин в 25-30 разів.

 
Перейти к загрузке файла
<<   СОДЕРЖАНИЕ   >>