Полная версия

Главная arrow Экономические arrow Сельское хозяйство arrow
Токсокароз собак

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   СОДЕРЖАНИЕ   >>

Цикл розвитку популяції токсокар

Збудники - геогельмінт.

Основні шляхи зараження собак токсокарами включають:

внутрішньоутробне зараження через плаценту личинками 2 стадії розвитку;

заковтування живих личинок цуценятами з молоком собаки, що годує;

заковтування інвазійних яєць із частками ґрунту (у цуценя та дорослих собак; але у дорослих веде до патентної інвазії);

заковтування інвазійних личинок із тканинами проміжних господарів.

У вагітних спостерігається утробне зараження. За 3 тижні до пологів частина личинок мігрує через плаценту до легень плоду, де безпосередньо перед пологами відбувається линяння і формування личинок третьої стадії. У новонароджених цуценят личинки мігрують у трахею і кишки. Незначна кількість личинок завершує міграцію в організмі сук, а наявність статевозрілих паразитів зумовлює тимчасове, проте істотне збільшення кількості яєць, що виділяються з фекаліями впродовж кількох тижнів після пологів.

Цуценята-сисуни можуть заражатися, заковтуючи личинки третьої стадії з молоком упродовж перших 3 тижнів лактації. При зараженні таким шляхом міграція личинок не відбувається.

Собаки виділяють із фекаліями в навколишнє середовище яйця токсокар, які дозрівають у ґрунті до інвазійної стадії. Оптимальними для розвитку яєць є глинисті, вологоємні ґрунти, температура +24°С, відносна вологість повітря 85%, ґрунту - вище 20%. При цих умовах личинка в яйці розвивається за 5-8 доби. Тривалість розвитку личинки до інвазійної стадії визначається головним чином температурою ґрунту (звичайно мається на увазі температура на глибині 5-10 см, де концентрується основна маса яєць). Нижній температурний поріг розвитку яєць токсокар +10°С, при температурі +37°С яйця гинуть через 5 доби, а при +55°С - протягом 7 хв. Для розвитку яєць до інвазійної стадії потрібно 160-183 діб. При середньодобовій температурі, наприклад +13°С на це буде потрібно близько 36 доби, а при температурі +25°С - близько 15 доби. Відмирання яєць починається при температурі нижче -15°С. Мінімальна відносна вологість ґрунту для розвитку яєць токсокар становить 5-8 %. У підходящих видах ґрунту яйця можуть бути життєздатними протягом усього року, добре перезимовуючи під снігом. При температурі нижче -15°С яйця не розвиваються й перебувають у стані анабіозу. Період розвитку яєць триває близько 5 місяців (із травня по вересень), коли температура й вологість ґрунту сприятливі. Яйця токсокар зберігаються в ґрунті життєздатними протягом декількох років.

Зараження тварин відбувається аліментарно. В тонких кишках з них виходять личинки другої стаді, які проникають у кровоносну систему й заносяться в легені, де відбувається друге линяння. Личинки третьої стадії потрапляють у бронхи, трахею, ротову порожнину, звідки заковтуються зі слиною. В кишках ще відбувається два линяння і через 20-21 добу паразити досягають статевої зрілості. Це основний шлях зараження. Він реєструється у цуценят віком до трьох місяців. В організмі цуценят 6-місячного віку і старших гепато-трахеальна міграція личинок майже припиняється. Личинки другої стадії проникають у печінку, легені, нирки, головний мозок, серце, скелетні мязи. Розвиток їх припиняється, однак життєздатність зберігається тривалий час (до 385 діб).

Розвиток токсокар у проміжних господарів.

Перше повідомлення про токсокароз собак у Білорусії зроблене в 1931р. Ураженість собак токсокарами становила 12,6%. Незважаючи на санітарний стан, що змінився, населених пунктів, до 70-х років екстенсивність інвазійних собак цими гельмінтами не зменшилося. Так, в 1975 році в м. Вітебську було уражено токсокарами 14,2% собак. За 1986 рік екстенсивність інвазії собак токсокарами в різних містах Білорусії становила від 3,4 до 32,0%. А зараженість сільських собак доходила до 40% .

Широкому поширенню токсокароза сприяє не тільки вся кількість, що збільшується, собак, як у сільського, так й у міського населення, але й природна вогнищевість цього захворювання. Так, відомо, що в Білорусії багато видів диких м'ясоїдних заражені токсокарами. Наприклад, рисі заражені на 29,6% з інтенсивністю інвазії від 1 до 37тварин; лисиці - на 42,1% з інтенсивністю інвазії від 5 до 14 тварин; єнотовидні собаки - на 6,9% з інтенсивністю інвазії 2-3 тварин; ведмеді - на 11% з інтенсивністю інвазії 2-3 тварин., а вовки уражені до 26% .

Іншими факторами передачі можуть бути вовна тварин, вода.

 
Перейти к загрузке файла
<<   СОДЕРЖАНИЕ   >>